Карпюк Валентина Георгіївна, бухгалтерка
Прийшла на підприємство ще Валентиною, а тепер вже Валентина Георгіївна!
Працюю бухгалтером з 1997 року, якщо точніше – з травня 1997 року. Спочатку це була робота за сумісництвом, а потім вирішила віддати перевагу “Калинівському ринку”.
Добре пам’ятаю, яким був ринок тоді, коли я лише прийшла сюди – він був зовсім іншим. Навіть більше того – можу пригадати, яким був ринок ще до того, як я почала тут працювати: це був просто майданчик над річкою, там стояли машини, розкладачки – і люди вранці виходили торгувати, сварилися за місця… Тому було важливо прокинутись раніше і прийти першим, розкласти свій “скарб” і почати продавати…
Там, де зараз в нас побудована дорога – то був “берег”, люди просто стояли на горбах, наче горобці – теж торгували.
“Калинка” була зовсім іншою – і благоустрою території не було, і місця було менше. Спочатку навіть видавали гумові чоботи як спецодяг, бо коли йшов дощ, пройти було просто-таки неможливо. Не було асфальту – уявіть собі просто берег звичайної гірської річки. От це і був “Калинівський ринок”. Верб іще не було вздовж ріки, то і краєвид тодішній дуже відрізняється від того, що можна бачити зараз.
Далі – почались будівлі без фундаменту – будки, причепи, з яких здійснювався продаж товарів.
А як продавали килими!
Ось, наприклад, ставили одним килим на землю, у болото, і вже потім на ньому розкладали інші килими, розвантажували всю фуру на на той килим – і до ранку так і розпродували все. А той перший, що у болоті, – так і залишався там, його навіть не забирали, а їхали знову за товаром.
Ринок був тоді дуже жвавим і був і нічним теж…
Просто приїздили люди увечері, закуповувались цілу ніч, а на світанку – їхали додому. Така практика була кілька днів на тиждень. До нас на закупи приїздили і з Білорусі, і з Росії, з Казахстану, з країн Європи…
Найприємнішим у своїй роботі я вважаю спілкування з людьми: мені завжди подобались люди та стосунки між нами усіма в колективі – легкість, повага, приємнощі.
Що ж до найважчого – найважче у роботі в нас на підприємстві було переїхати з міста (саме там раніше в нас був офіс, на вулиці Вільнюській ) на вулицю Калинівську (за місто). У старому офісі в нас було дуже затишно, була собі така “камерна атмосфера”… То був звичайний будинок. Пізніше ми переїхали сюди, на теперішнє місце, і тут взагалі нічого не було пристосовано – просто такі будиночки дерев’яні по всій території – це і була адміністрація.
І тільки згодом вже в нас з’явилася окрема будівля.То були цікаві часи. І працювати на “Калинівському ринку” було чи не найпрестижніше у Чернівцях.
У 90-х було нелегко і кожен “крутився” як міг – я теж, працюючи програмістом ще в іншій установі їздила у вихідні до Польщі на закупи, а у будні – розпродувала цей товар на “калинці” до початку свого робочого дня. Одного разу вдалось навіть за годину вторгувати краму на дуже значну суму. Доводилось бути винахідливим і кмітливим, аби годувати сім’ю.
Я – бухгалтер по матеріалах. Моя робота полягає у тому, що я веду облік усіх матеріальних цінностей підприємства та підзвітних коштів.
Доводиться комунікувати з великою кількістю людей. Але я від цього отримую задоволення!
Приємно, коли все виходить у робочих моментах, і приємне спільне дозвілля із колегами.
Я дійсно люблю свою роботу на “Калинівському ринку” і рекомендую усім “Калинівський ринок” – дуже часто купую усе необхідне тут.
Усім бажаю нескінченного оптимізму і щоб матеріальна сторона не переважала над духовною!
Успіхів!
