Вівторок - Неділя з 6:00 до 14:00

Бибик Ігор Федорович

Бибик Ігор Федорович, начальник договірного відділу
працює на “Калинівському ринку” з лютого 1993 року


Бибик Ігор Федорович, начальник договірного відділу

Тут, де ми зараз, взагалі ніяких приміщень не було, люди просто стелили поліетилен і розкладали свій товар. Заїжджали машини, люди торгували. От прямісінько тут, де з вами сидимо (Відділ із договірної роботи). До речі, тоді адміністрація “Калинівського ринку” розташовувалась за іншою адресою, на Вільнюській, 20. Так було до 1998 року. Адміністрація там була, а тут був лише ринок і відділ міліції. Центральний вхід був, огорожі не було. Ви ж розумієте – спочатку люди з капотів своїх авто торгували, пишучи на асфальті номери своїх машин (аби не сваритись зайвий раз, чиє це місце). Так, розмальовували фарбою і заїжджали на свої місця. Це була така самоорганізація, але контролери ходили і оквитковували усіх продавців. Це всередині, а по периметру стояли харчові кіоски, які здебільшого торгували готовою їжею.
На вигляд то був, як кажуть в народі – “Шанхай”.

Здавалось майже неможливим на початку моєї роботи тут було організувати людей, які здійснювали торгівлю без договорів.

Здавалось майже неможливим на початку моєї роботи тут було організувати людей, які здійснювали торгівлю без договорів. Не було навіть нумерації кіосків. Потрібно було, так би мовити,
привчати людей до цивілізованих стосунків – укладати договори, організовувати все.

Найважчий день для мене у роботі, напевно, був у 2008 році…

Найважчий день для мене у роботі, напевно, був у 2008 році, коли була повінь.
Ми прийшли на роботу наступного дня, коли все сталось – побачили намул, болото. Вода затихла, побачили все те, що наробила негода – і руки опустились.

Зараз із локдаунами і пандемією важко теж. І я вже не кажу про напругу загалом для підприємців – навіть нам, працівникам КП локдауни даються нелегко і добряче збивається робочий ритм. Всі складно, усім непросто. Документи, якими ми займались раніше терміном до місяця потребують зараз півтора місяця часу або більше.

Чому я вже 28 років тут? Я просто люблю свою роботу.
До речі, раніше я не купував на ринку нічого, а зараз багато необхідного купую лише тут. Дружина привчила. І все поруч, і поторгуватись можна. Раніше не любив ходити по магазинах, а от ринок люблю.

Я давно чую, що “калинка” доживає своє…

Я давно чую, що “калинка” доживає своє… Звісно, падає купівельна спроможність людей, з’являються нові види торгівлі. Але це ж стратегічний об’єкт. Близько 20 тис людей зайнято на ринку – кожен з них має родину… Якщо підрахувати, то виходить, до “Калинівського ринку” “зав’язані” прямо та опосередковано близько 100 тисяч людей. То як можна говорити про те, що вона доживає останні роки? Хоча, не даю ніяких прогнозів… А спад дійсно почався після повені 2008 року.

Чого мені бракує у роботі на “калинці”? Я не володію комп’ютерною технікою. Скільки працюю – ніколи не працював за комп’ютером. Я завжди вів прийом, консультації Трохи 20 століття, хоча я отримав сертифікат на курсах комп’ютерної грамоти. Хоча з паперами я працюю значно швидше, ніж працював би з мишкою і клавіатурою.

Бажаю усім здоров’я і оптимізму!